Мне одной кажется...

[ernestine_16]

...что у К.Симонова речь идет о кавалеристах - стихотворение, скорее всего, задумывалось не "Сын артиллериста", а "Сын кавалериста"?



"...Дружили еще с гражданской,
Еще с двадцатых годов.
Вместе рубали белых
Шашками на скаку,
Вместе потом служили
В артиллерийском (кавалерийском) полку.

...Сыну артиллериста (кавалериста!)
Пора к коню привыкать!—
С Ленькой вдвоем поедет
В рысь, а потом в карьер.
Бывало, Ленька спасует,
Взять не сможет барьер,
Свалится и захнычет.
— Понятно, еще малец!—

Деев его поднимет,
Словно второй отец.
Подсадит снова на лошадь:
— Учись, брат, барьеры брать!

...Ничто нас в жизни не может
Вышибить из седла!"

Стихотворение написано в 1941 году.
Бросается в глаза и то, что подросший Лёнька уже лейтенант ( возможно, после ускоренных курсов), но Деев всё еще майор.
Приходит мысль, что Дееву воинское звание было... возвращено?..

Comments

[rudolf_bochkin]

Артилерія була на кінній тязі, а любов до швидкості залишилась з часів кавалерійських. На той час (1941) один із найдоступніших швидких транспортних засобів - кінь. Та ще й "позашляховик". ) Тому кавалерист верхи не дивує, а от щодо майора - Ваша правда - щось підстаркуватий для майора Дєєв.

[ernestine_16]

Так,артилерія була на кінній тязі, але до чого ж тут:
" — Учись, брат, барьеры брать!"
Якось це виконувати незручно із причепленою пушкою, еге ж?..

[rudolf_bochkin]

Майор намагається передати "досвід молодості" - юнаку. При цьому використовують наявний ресурс. Звісно без пушки. Сідла в артилеристів, доречі, були - у їздових

[ernestine_16]

Ну, нехай буде артилерист.
А я сподівалася на якесь літературне відкриття, бо цікаво ж!)

[rudolf_bochkin]

А Ви жаднюжка - а майор, хіба не відкриття? і цікаво!
Та і про кавалериста - артилериста теж пізнавально

[ernestine_16]

(пошепки)
- Міс Марпл - це я!

[rudolf_bochkin]

Я почав було здогадуватися :)