Однажды...

[ernestine_16]

...поэт-песенник Михаил Исаковский гулял берегом Днепра, но так и не записал две услышанные им песенки:

Самотня гармошка

Знов завмерло усе до світанку,
Дверь не рипа і не дошкуля,
Тільки чути, як десь там на ґанку
Ще самотня гармошка гуля.

Ген тиняється десь за парканом,
Тільки глянеш - її вже нема,
Мов у темряві з ночі до ранку
Щось шукає вона - і дарма.

Знову пахощі віють духмяні,
Знов самотня гармошка гука:
- Прокидайтесь, дівчата рум"яні,
Потанцюйте зі мной гопака!

Може, щастя прокинеться зранку -
І його вже не треба шукать.
Тож не вештайся тут до сніданку,
Бо дівчатам вже час засинать.




Катруся

Розквітають вишні у бабусі
І летять лелеки до села.
І виходить до ставка Катруся,
І співає пісню про орла.

Ти лети, дівоча гарна пісня,
За поля, левади і садки.
Там далеко митник український
Тую пісню слуха залюбки.

Прилетіла пісня здалеченька.
Завтра він її почує знов.
Хай він дбає про країну-неньку,
А Катруся дбає про любов.