Высокодуховные комиксы, 1990г.

[ernestine_16]

Comments

[rudolf_bochkin]

http://picua.org/img/2017-11/01/4o0qdz2lfsxwxnzamb78y4q3h.png

[ernestine_16]

Перечитала знову - яка ціль, яке надзавдання коміксу - невідомо.

[rudolf_bochkin]

Ісконноє. на нас хатять напасть, а ми іх с пєстнямі даганалі і перегналі, ой - ім далі і свайо забралі. руссскіє сваіх нє брасают (це ж бо тільки перша частина - наступна буде через місяць в наступному номері - нехай у личинок руссскіх ненависть росте до пахітітєлєй).

Дивно, коли це Дюймовочка стала Сінєґлазкой?

[ernestine_16]

Надто багато персонажів, зображення великого дружнього колективу.

То її партійне псевдо?

[rudolf_bochkin]

Надзавдання всього циклу - можливо. нікого головного всі рівні. не т,е що у нас - Перченя з Мурчиком та Чорнолапенком чи Барвінок.

[ernestine_16]

Вибачте, але у них головним був Карандаш: мовляв, це така маленька збірна копія всіх художників журналу.Він поводив себе як керівних і знайко.
Я журнал цей читала майже з його появи і багато чого пам'ятаю.
Наприклад, була в них і своя дуля в кишені: КВЧ - Клуб Весьолих Чєловєчков. Але ж це були вже часи відлиги, і багатьом було відомо, що КВЧ - культурно-воспитательная часть на зоні...

[rudolf_bochkin]

ну в мультику це проглядало, а на сторінках журналу - так справді як зеки - натовпом кругом ходять, а робить щось - один

[ernestine_16]

Спочатку у кожного була своя роль:
Самодєлкін щось лагодив,
Незнайко ламав,
Чіполіно садив та вирощував,
Петрушка танцював,
Гурвінек грав на скрипці,
Дюймовочка була просто собі дєвочка,
Буратіно був ні до чого,
а Карандаш малював і керував.

Перші спроби зробити комікси з ними були досить вдалими: вони були у вигляді кінострічки, для чого майстрували паперовий "телевізор" за зразком.
Наприклад, як коза з'їла зелену цибульку у Чіполіно, як Буратіно підпилював ніжки табуретки, доки не залишилося саме сідало, як хтось фарбував підлогу і залишився в центрі кімнати, тощо.

[jonathan_simba]

Гы! А я помню этот выпуск! Там еще какое-то продолжение было, не менее наркоманское.

[ernestine_16]

Было! Можно его и погуглить, но мне они надоели сразу.

[jonathan_simba]

Сейчас уже совсем другие ассоциации пришли в голову при виде этого "шедевра":

Буратіно (страшним хрипким голосом). …і слухай, блядь, от, блядь, він смотрить, шо та хуйня летить, кругом неї фари, лампи, там, всякі. А сама червоняста лампа мигає. А летить воно йому на город. От воно стало біля клуні і мига. Той мудак пиздує туда. Жінка кричить. Він тіки так: спакойна, стара блядь; а з цієї хуйні така рука його – раз, а іди сюда, – запхали в НЛО і кудись полетіли до хріна на роги.
Гурвіник. Оце і все?
Буратіно. Нє. Вони політали туда-сюда, ну там всьо такоє, прилетіли і викинули його к хуям, а чувак той після цього все на хуй забув. Його питають: як тебе звуть, а він: “бе-е”. Йому показують жінку, а він: “бе-е”.
Гурвіник. Та то всьо хуйня.
Буратіно. Та яка хуйня, в книзі написано!

[ernestine_16]

Вот-вот-вот, я всегда говорила, что...
А что я говорила?
Забыла.
Короче, не зря говорила наша библиотекарша Капитолина Исидоровна: чтение комиксов в раннем детстве до добра не доведет! Бесспорно, она имела в виду совецкие комиксы, потому что других-то не было.
И вот именно вопреки кропотливому труду таких скромных библиотекарш и смог расцвести талант великого классика современности Л.П.!