(no subject)

[ernestine_16]

"Згідно з даними перепису 1740-1748 років, в семи полках Гетьманщини (сучасні лівобережні частини Київської, Черкаської областей, а також Чернігівська, Сумська і Полтавська області) налічувалося 866 шкіл – практично в кожному скільки-небудь значному містечку чи селі.
В Росії, на той час, не було жодної школи.
Станом на 1800 рік, з цих 866 шкіл, не залишилося жодної.
У середині 17 століття, Павло Алепський пише, що в Україні більшість чоловіків і чимала частина жінок письменні, ходять на церковну службу з власними молитовниками.
У 1779 році, після падіння Січі, з гурту в 69 запорожців, 37 виявилося грамотних і 32 неписьменних.
Як пише про це Дмитро Яворницький: "факт – в высшей степени поучительный для тех, которые составили себе представление о запорожских казаках как о гуляках, пьяницах и грубых невеждах: пусть такие люди попробуют найти подобный процент грамотности в массе среднего и даже высшего сословия, не говоря уже о низшем сословии великорусского народа означенного 1779 года".
Як результат, із превалюючої грамотності в Україні у 17-18 століттях, за часів Російської імперії за перепису в кінці 19 століття, в Україні виявилося лише 15% письменних.
Історія знає небагато прикладів такого стрімкого регресу інтелектуального життя"
О.Палій